Створені наукові основи технології тимчасового протикорозійного захисту металопрокату із різним станом поверхні (за наявності продуктів атмосферної та високотемпературної корозії) за допомогою засобів на основі рослинної сировини.
Запропоновано моделі взаємодії інгібуючих груп зі сталевою поверхнею з різною підготовкою. Виявлені закономірності процесу протикорозійного захисту сталевої поверхні з різним ступенем підготовки. Так, для захисту металевих виробів із наявністю високотемпературної окалини, необхідно застосовувати засоби тимчасового протикорозійного захисту (ЗТПЗ) з підвищеним вмістом жирних кислот. Для захисту прокородованої металевої поверхні слід використовувати речовини, які мають максимальну здатність до утворення стійких комплексів безпосередньо с залізом та з поверхнею, на якій присутні компоненти атмосферної іржі. Цими речовинами є: саліцилова, щавлева, пропілкатехінова, пірокатехінова кислоти, етил- та кетопропилгваякол, альдимін від СН3СНО, метилкрезол, коніфериловий спирт та речовини класу флавонів. Для механічно обробленої металевої поверхні слід використовувати ЗТПЗ з більшим вмістом солей жирних кислот та нейтрального жиру, який міститься у відходах масло-екстракційних підприємств. Для поверхні після травлення краще використовувати ЗТПЗ з підвищеним вмістом нейтрального жиру (наприклад, суміші тригліцеридів та подібних речовин).
Найефективніша взаємодія сполук рослинного походження відбувається з оксидом g-FeOOH, про що свідчать отримані дані величини ефективності взаємодії DN. Встановлено, що з оксидом Fe3O4 усі досліджені сполуки не взаємодіють.
На основі квантово-хімічних характеристик та розрахованого ступеню взаємодії зі сталевою поверхнею проаналізована ефективність функціональних груп інгібіторів корозії із аніонною групою (МеО4)n- в нейтральному середовищі.
